Батьківські збори
Батьківські збори у 1-А класі (вчитель Холодова Т.О.)пройшли у вигляді тренінгу. Спочатку батьки були не зовсім настроєні на відверту співпрацю, але згодом вступили в обговорення, ділилися власним досвідом у вихованні дітей, розглядали ситуації. І батьки і вчителька отримали певний досвід від спілкування.
Тренінг з батьками. Мистецтво ефективного спілкування з дитиною
Цілі тренінгу:
- Формування провідної національної цінності — родинності;
- Знайомство з ефективними методами спілкування з дітьми;
- виявлення позитивного досвіду сімейного виховання;
- обговорення проблем виховання
Хід тренінгу.
І. Вступна частина.
1. Знайомство. Вправа «Сімейне коло»
2. Правила.
3. Тема, ціль зустрічі з батьками.
4. Очікування.
ІІ. Основна частина.
- Вправа «Спілкування».
- Мозковий штурм.
- Інформаційне повідомлення «Теми для спілкування з дитиною».
- Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»
ІІІ. Заключна частина.
- Рефлексія.
- Справдження очікувань.
- Вправа «Усмішка по колу».
Обладнання: папір формату А-4, А-3, ручки, фломастери, дошка або фліп-чарт, стікери, малюнок «Квітка», ватман для правил, скотч.
Хід тренінгу.
І. Вступна частина.
Вправа «Сімейне коло»
Мета: познайомити учасників та з’ясувати їхні очікування, сприяти згуртованості групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.
Ресурси: вирізані з паперу фігурки квадратиків та кружечків (за кількістю учасників тренінгу), 2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем.
Хід проведення
Тренер роздає вирізані з паперу фігурки. На фігурці протягом 5 хв. учасник пише своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час само презентацій учасників психолог прикріплює фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.
Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола».
Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання певних правил роботи в групі, що сприятимуть продуктивній тренінговій роботі.
Ресурси: плакат «Правила роботи групи».
Хід проведення.
Тренер пропонує учасникам вважати на час тренінгу їхню групу великою сімєю, в колі якої обговорюватимуться питання взаємовідносин в сімї, виховання дитини.
Формулюємо правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу. Учасники вносять свої пропозиції методом мозкового штурму. Кожне запропоноване правило обговорюється й, якщо всі згодні, записується у центрі «сімейного кола», утвореного з фігурок учасників.
Правила:
говорити по черзі (правило руки);
бути позитивними до себе та інших;
дотримуватись регламенту;
бути активними;
працювати у групі від початку до кінця.
Тема, ціль зустрічі з батьками.
Тренер.
Пропоную поговорити сьогодні про те, в якому стилі дорослі спілкуються з дітьми. Для встановлення контакту з будь-якою людиною потрібно вміти встановити контакт - вибрати правильне поводження, підібрати потрібну інтонацію, навіть положення тіла, використовувати необхідні жести, міміку, тобто визначити стиль спілкування. Особливо важливо це при спілкуванні з дітьми. Чому? Тому що неправильно обраний стиль спілкування може:
- придушити найкращі душевні і творчі пориви дитини,
- зупинити розвиток його унікальних здібностей,
- заглушити прояви індивідуальності,
- привести до неправильного вибору в житті.
У сім'ї, де стиль спілкування вибрано неправильно, творчий розвиток дитини може піти двома шляхами.
Перший шлях: привчити тільки виконувати завдання дорослих, дитина повністю втратить здатність до творчості.
Другий шлях: дитина зможе творчо розкритися не вдома, якщо йому пощастить і йому зустрінеться хороший педагог. А якщо не зустрінеться, то талант може бути загублена.
Крім того, неправильний (або непродуктивний) стиль спілкування може повністю дезорієнтувати дитину. Тоді справжні цінності будуть підмінятися помилковими, пороки прийматися за чесноти, а ціле підмінятися приватним і дріб'язковим.
Написані багато томів, присвячені професійної етики поведінки, але етиці спілкування з дітьми дорослі приділяють мало уваги. І хоча виник цілий напрямок - "Етична педагогіка", про неї багато педагогів і тим більше батьки нічого не чули.
Як дорослі найчастіше спілкуються з дітьми?
Ви думаєте, що дорослі, такі великі і мудрі, здебільшого вибирають довірчий, уважний або люблячий стиль спілкування з дітьми? На жаль, зовсім ні. Ось вони, самі звичні, найпоширеніші стилі:
- пригнічує
- зарозумілий
- повчаючий
- безвольний
- подкупающий
- сверхопекающій
- отстраняющий
- начальницький
- нудотний
- панібратський
- винуватий
- обвинувачує
|
|
|
|
|
|
Вправа «Спілкування». (20 хв.)
Батьки об”дуються в 2 групи (день – ніч).
Завдання для роботи в групах:
1 група – Що, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?
2 група - Що, на вашу думку, заважає ефективному спілкуванню з дитиною?
Свої ідеї учасники схематично зображають на папері формату А-2,А-3 за допомогою фломастерів. Потім свої ідеї презентують, а схеми приклеюються на дошку.
Коментар тренера : ефективний діалог з дитиною залежить від 3-х факторів:
Що говорити.
Як говорити.
Коли говорити.
Якщо батьки розуміють потребу дитини в спілкуванні з ними, вони обов’язково знайдуть час, місце і потрібні слова.
«Мозковий штурм». (15 хв.)
Завдання: які моменти (ситуації) , на ваш погляд, є слушними для спілкування з дитиною . Тренер записує відповіді на дошці.
Коментар тренера: головне в спілкуванні, щоб моменти були неформальні та ненав’язливі, наприклад під час відпочинку спільного.
3.Інформаційне повідомлення «Теми для спілкування з дитиною», «Прийоми ефективного спілкування». (10 хв.)
Вивішуються на дошку плакати з темами та прийомами спілкування.( або у формі презентації)
Теми для спілкування з дитиною
- Що таке дружба.?
- Що таке повага?
- Яким чином можна завоювати повагу друзів?
- Чи можна розважатися без алкоголю, наркотиків, сигарет? Як?
- Які проблеми можуть виникнути, якщо почати вживати наркотики, алкоголь, почати курити?
- Хто для тебе є кумирами і чому?
- Що означає мати власний погляд на щось? Чи важливо це?
- Що для тебе означають гроші?
- Що для тебе є «цінність»?
- Які методи допомагають тобі покращити настрій?
«Прийоми ефективного спілкування».
- Відкласти справи заради розмови з дитиною. Під час спілкування з дитиною не варто займатись іншою роботою. Дитина може подумати, що вона для вас не цікава.
- Розмова на рівні зросту дитини повинна відбуватись
- Потрібно демонструвати дитині, що ви її чуєте.
- Мова вашого тіла повинна демонструвати, що ви уважно слухаєте дитину.
- Підтримка дитини посмішкою, обіймами, поглядом під час розмови.
- Тон вашої мови повинен бути довірливий.
- Робіть паузи, дайте дитині подумати, помовчати, не вимагайте негайної відповіді.
НЕ варто під час спілкування зі своєю дитиною
- Ігнорувати.
- Віддавати накази
- Погрожувати.
- Читати мораль, повчати.
- Давати відразу готові рішення
- Критикувати, ображати,
- Наводити свої здогадки.
- Проводити розслідування. Залякувати під час бесіди.
- Нагадувати минулі провини.
- Наводити приклади інших дітей.
- Вести монолог, а не діалог.
Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання»
Який стиль спілкування між батьками і дітьми притаманний вашій сім’ї: демократичний, авторитарний чи ліберальний? Нагадую, чим характеризуються ці стилі.
Демократичний (Д): дружній тон, коректне направлення поведінки, допускаються диспути з приводу розпоряджень дорослого, не підкреслюється «керівне» положення.
Авторитарний (А): короткі ділові розпорядження без пояснень, не приймаються в рахунок почуття та емоції дитини, витримується дистанція між дорослими і дітьми.
Ліберальний (Л): Не даються вказівки та розпорядження, повне погодження з усіма діями дитини і домашніх, і взагалі дотримання в сім’ї принципу «Моя хата з краю».
Проаналізуйте стиль вашого спілкування з дитиною і підніміть карточку відповідного кольору.
У кожного на столах картки, на яких описано педагогічні ситуації. Ознайомтесь із ними і спорбуйте дати поради вирішення тієї чи іншої ситуації:
Ситуація 1
Ці батьки хочуть, щоб їхні діти слухалися, але не завжди вміють цього добитися. Або роблять це пізно, коли дитина вже звикне не слухатися.
Я почала привчати свою дочку до слухняності, коли вона була зовсім крихіткою, коли помітила, що моя Ася розуміє слово «не можна». Тоді я почала їй дечого, не дозволяти робити, але вдавалася до заборони не часто. Говорила «не можна» спокійним голосом. Намагалася не допускати «досвіду неслухняності». І завжди поводилася з дочкою лагідно. Адже коли серце дитини щире, матері легше вселяти те, що хочеш. На своєму материнському досвіді переконалася: слухняності можна досягти тільки любов’ю і довір’ям до дитини.
1. Проаналізуйте позицію автора листа. Які виховні дії, на думку автора, сприяють слухняності дітей?
2. Чи згодні ви з висловленою думкою? Як ви добиваєтесь слухняності дітей у своїй сім’ї?
Ситуація2
Мені шістнадцять років. У мене є мама, тато, молодший брат. Але кожний у нашій сім’ї живе сам по собі. За стіл ми ніколи не сідаємо разом, а кожний їсть окремо. Ми нікуди не ходимо всією сім’єю: ні гуляти, ні в кіно. Одного разу купили квитки до цирку, і то тато з мамою з нами не пішли.
Тато не п’є, любить працювати, допомагає мамі, мама також дуже роботяща. Але як вона до мене ставиться! Жодного разу мене не приголубила. Коли я з нею раджусь, вона відповідає коротко: «Не знаю». Коли ж я сама хочу поцілувати маму, вона мене зупиняє: «Не люблю телячих ніжностей». Радитися мені доводиться з бабунею (мамина мама). Бабуня в мене чудова, вона мене розуміє. Але бабуня старенька, багато в її житті було по-іншому, а мама могла б зрозуміти мене краще.
Я дуже заздрю своїй подрузі, у неї мама зовсім інша Коли я в них буваю вдома, мама подруги завжди цікавиться моїми справами. Разом ми п’ємо чай, розмовляємо. Мама подруги розповідає про себе, я про себе, про що мрію, ким хочу стати. Ця чужа жінка звертається до мене лагідно, а моя мама ні разу не назвала мене дочкою. Тільки Лілька! Вона дуже нестримана, кричить, обзиває, а іноді може й вдарити. В присутності гостей лає, принижує мене, виставляє напоказ мої недоліки. Я дуже ображена на мою маму, часто плачу.
1. Проаналізуйте ситуації сімейного життя, які описала Ліля.
2. Визначте характер стосунків між дорослими і дітьми в кожній з ситуацій.
3. Як спливають особливості стосунків у сім’ї на формування особистості?
4. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім’ї, стосунки між дорослими і дітьми.
Ситуація 3
Скажіть, скільки часу ви буваєте разом зі своїми дітьми? Судячи з усього, небагато. Та й дослідження, які проводяться соціологами, свідчать: час, коли батько, мати і діти перебувають вдома разом (не враховуючи сон] — менше 1,8 години на добу (десь трохи більше ста хвилин). В основному батьки виховують окремо, витрачаючи на тиждень: мами 8 годин 40 хвилин, татусі — 6 годин 30 хвилин. Але це загалом, на безпосереднє ж виховання — мається на увазі прогулянки з дітьми, ігри з ними, читання вголос, перевірка уроків — батьки відводять в середньому 35 хвилини. Пише в десяти сім’ях зі ста батьки ходять з дітьми на прогулянки, в театри, музеї, кіно, на стадіон.
1. Проаналізуйте, скільки часу протягом тижня ви прово¬дите разом з дитиною: витрачаєте на перевірку домашніх завдань, заняття спортом, відвідання кіно, музеїв тощо.
2. Вивчіть кращий досвід сімейного виховання щодо раціонального використання вільного часу для спілкування з дітьми.
3. Які ви знаєте форми сімейного відпочинку? Розкажіть про традиції вашої сім’ї.
Ситуація 4
... Здібності дітей... Про них окремі батьки судять з надзвичайною легкістю.
—У мого Володі такі здібності! Він уроки робить на ходу, а з деяких дисциплін зовсім нічого не читає... Але в нього тільки «чотири» і «п’ять». Коли б він учив...
1. За якими ознаками можна судити про наявність в учня здібностей?
2. Наполеглива праця і розвиток здібностей, як вони пов’язані між собою? Наведіть приклади.
3. Проаналізуйте поведінку, звички, інтереси вашої дитини. Якої ви думки про її здібності?
Ситуація5
... Раніше у Толі все було гаразд. Я не працювала і дуже багато часу приділяла йому.
Потім пішла працювати, і відразу ж посипались у нас двійки. Приходжу увечері додому, перевіряю уроки — страхіття! Частина не зроблена, а те, що зроблено, треба переробляти — бруд, виправлення.
1. Про які недоліки у вихованні дитини свідчить ця ситуація?
2. Проаналізуйте поведінку своєї дитини. Подумайте, які навички самоконтролю розвинуті в на добре, а які недостатньо.
3. Які методи доцільно застосовувати для формування у дітей навичок самоконтролю в процесі навчання?
ІІІ. Заключна частина.
- Рефлексія. (7 -10 хв.)
Батька пропонується висловити свої почуття, враження від тренінгу.
- Справдження очікувань. (7-10 хв.)
Якщо очікування справдились, то на стікерах у вигляді квітки батьки пишуть, що саме справдилось та в якій мірі. Приклеюють на малюнок «Квітки» на верхню її частину.
- Вправа «Усмішка по колу». (5 хв.)
Батькам пропонується завершити роботу усмішкою по колу.
Дякую за роботу!